Керол Чаннінг

Керол Чаннінг

Оригінальне ім'я: Carol Channing
Професія:
  • actor
  • singer
  • comedian
  • musician
  • voice_actor
Дата народження: 31.01.1921
Місце народження: Сіетл, Вашингтон, США
Біографія: Керол Елейн Ченнінг (народилася 31 січня 1921 року) — американська актриса, співачка, танцівниця та комедіантка. Вона відома головними ролями в бродвейських та кіномузиклах, її персонажі зазвичай вирізнялися яскравим вираженням емоцій і легко впізнаваним голосом — як під час співу, так і для комедійного ефекту. Ченнінг також вивчала акторську майстерність у Школі театру Neighborhood Playhouse в Нью-Йорку.

Вона почала кар'єру як актриса бродвейських музиклів, зіграла головні ролі у "Стережіться, красуні" (Gentlemen Prefer Blondes) у 1949 році та "Привіт, Доллі!" (Hello, Dolly!) у 1964 році, за останній здобула премію Tony Award як найкраща акторка в музиклі. Вона кілька разів відновлювала ці ролі протягом своєї кар'єри, востаннє виконала роль Доллі у 1995 році. Ченнінг отримала свою першу номінацію на премію Tony у 1956 році за виставу "Вамп" (The Vamp), наступну номінацію в 1961 році за "Шоуменку" (Show Girl). Четверту номінацію на Tony Award вона отримала за музичну виставу "Лорелей" (Lorelei) у 1974 році.

Як актриса кіно, вона здобула премію Золотий глобус і була номінована на премію Оскар за найкращу роль другого плану за виконання ролі Маззі в фільмі "Цілковито сучасна Міллі" (Thoroughly Modern Millie, 1967). Інші її ролі у кіно включають "Перша подорожуюча торговка" (The First Traveling Saleslady, 1956) та "Скіду" (Skidoo, 1968). На телебаченні вона з'являлася як виконавиця на вар'єте-шоу, від The Ed Sullivan Show у 1950-х до Hollywood Squares. Вона виділилася у ролі Білої Королеви у телевізійній постановці "Аліса в Країні Чудес" (1985) і вперше провела свій телевізійний спеціальний випуск у 1966 році — "Вечір з Керол Ченнінг" (An Evening with Carol Channing).

Ченнінг була введена до Зали Слави Американського театру у 1981 році і отримала премію Tony за життєві досягнення у 1995 році. Вона продовжувала виступати та з'являтися на публіці аж до 90 років, виконуючи пісні зі свого репертуару і ділячись історіями у стилі кабаре. Вона видала автобіографію "Just Lucky I Guess" у 2002 році, а документальний фільм про її кар'єру "Більша за життя" (Larger Than Life) вийшов у 2012 році.