Ґвінн 'Біг Бой' Вільямс

Біографія: Ґвін Террел Вільямс молодший (26 квітня 1899 — 6 червня 1962) був американським актором, який знімався у пам’ятних вестернах, таких як «Додж-Сіті» (1939), «Стежка Санта-Фе» (1940) та «Команчеро» (1961). Його прізвисько було «Великий Хлопець», оскільки він мав зріст 6 футів 2 дюйми і мускулисте тіло від багаторічної роботи на ранчо та гри в напівпрофесійний і професійний бейсбол.

Вільямс дебютував на екрані у комедії 1919 року «Майже чоловік» разом з Віллом Роджерсом та Калленом Лендисом, а десять років потому зіграв значну другорядну роль у фільмі Френка Борзаґе «Щаслива зірка» з Джанет Ґейнор і Чарльзом Фарреллом. Протягом 1920-х років Вільямс знявся у низці успішних фільмів, переважно вестернів.

Потім він з'явився у фільмі «Великий луг» разом із Джонні Мак-Брауном, який став проривом для останнього. Упродовж 1930-х років Вільямс грав другорядні ролі, переважно у вестернах, спортивних або пригодницьких драмах. Хоч він і не був головним актором у цих фільмах, його завжди запрошували, і він був успішний як актор другого плану. Він часто знімався поряд з Гутом Ґібсоном і Гаррі Кері в цей період. У 1941 році він став одним із багатьох акторів, запрошених Universal Pictures на зйомки у їхній великій серії фільмів «Вершники Долини Смерті». З кінця 1930-х до середини 1940-х років Вільямс грав другорядні ролі у кількох фільмах А-категорії, іноді мав високий рейтинг у титрах, як у фільмі «Живеш лише раз» та в першому кольоровому фільмі Columbia «Відчайдухи» (1943).

Вільямса часто поєднували з Аланом Хейлом-старшим, який грав товариша, у ролі партнерів Еррола Флінна в кількох його фільмах. У 1960 році він був задіяний у епічному фільмі «Аламо» та у «Додому з пагорба» разом з Робертом Мітчемом. Його останньою роллю була роль поруч із його близьким другом Джоном Вейном і Стюартом Вітменом у фільмі «Команчеро».