Джозеф Манкевич
Оригінальне ім'я: Joseph L. Mankiewicz
Професія:
- writer
- actor
- director
- producer
Дата народження: 11.02.1909
Місце народження: Вілкс-Барр, Пенсільванія, США
Біографія: Джозеф Лео Менкевич (/ˈmæŋkəwɪts/ MANG-kə-wits; 11 лютого 1909 – 5 лютого 1993) був американським кінорежисером. Чотириразовий лауреат премії «Оскар», він найбільше відомий своїми дотепними та літературними діалогами, а також перевагою за озвучуванням і нарративними флешбеками. Також відомий як режисер, що працює з акторами, Менкевич режисував кількох видатних акторів, зокрема Бетт Дейвіс, Гамфрі Богарт і Єлизавету Тейлор, у кількох їхніх пам’ятних кіноролях.
Народився у Уілкс-Барре, Пенсильванія. Навчався у Колумбійському університеті і закінчив його в 1928 році. Відправився до Європи, де працював кореспондентом для Chicago Tribune і перекладав німецькі міжтитри англійською для UFA. За порадою свого брата-сценариста Германа, Менкевич повернувся до США і був найнятий компанією Paramount Pictures як сценарист діалогів. Потім став сценаристом і писав для численних фільмів за участю Джека Оакі. Наступним кроком була Metro-Goldwyn-Mayer (MGM), де він працював продюсером кількох фільмів, зокрема "Філадельфійська історія" (1940) та "Жінка року" (1942). Менкевич покинув MGM через конфлікт з Луїсом Б. Майєром.
У 1944 році Менкевич почав працювати для Twentieth Century-Fox, де продюсував "Ключі царства" (1944). Дебютував як режисер з фільму "Драконвік" (1946) після того, як Ернст Любіч відмовився через хворобу. Менкевич залишився у Fox, режисуючи широкий спектр жанрових фільмів. Послідовно у 1950 та 1951 роках він здобув по дві премії Оскар за сценарій і режисуру фільмів "Лист трьом дружинам" (1949) і "Усі про Єву" (1950). У 1953 році Менкевич заснував власну кінокомпанію Figaro, де незалежно продюсував, писав і режисував "Босоногу графиню" (1954) і "Тихого американця" (1958).
У 1961 році Менкевич змінив Рубена Мамуляна на посаді режисера "Клеопатри" (1963). Виробництво було сповнене численних труднощів, зокрема широко розголошеної позашлюбної інтрижки між зірками Тейлор і Річардом Бартоном. Відносно пізно під час виробництва Дарріл Ф. Зануїк знову взяв під контроль Fox як президент студії та на деякий час звільнив Менкевіча через зайві перевитрати бюджету. Вийшовши в 1963 році, "Клеопатра" стала найприбутковішим фільмом року і отримала різноспрямовані відгуки критиків. Репутація Менкевіча постраждала, він не повернувся до режисури аж до фільму "Медовий глечик" (1967).
Менкевич потім зрежисував "Чоловік з ухилом..." (1970) та документальний фільм "Король: знятий запис... Монтгомері до Мемфіса" (1972), поділивши кредит із Сідні Люметом за останній. Його останній фільм "Слід" (1972) з Майклом Кейн і Лоуренсом Олів'є приніс Менкевичу четверту і останню номінацію на Оскар як кращому режисерові. У 1993 році Менкевич помер у Бедфорді, Нью-Йорк, у віці 83 років.
Народився у Уілкс-Барре, Пенсильванія. Навчався у Колумбійському університеті і закінчив його в 1928 році. Відправився до Європи, де працював кореспондентом для Chicago Tribune і перекладав німецькі міжтитри англійською для UFA. За порадою свого брата-сценариста Германа, Менкевич повернувся до США і був найнятий компанією Paramount Pictures як сценарист діалогів. Потім став сценаристом і писав для численних фільмів за участю Джека Оакі. Наступним кроком була Metro-Goldwyn-Mayer (MGM), де він працював продюсером кількох фільмів, зокрема "Філадельфійська історія" (1940) та "Жінка року" (1942). Менкевич покинув MGM через конфлікт з Луїсом Б. Майєром.
У 1944 році Менкевич почав працювати для Twentieth Century-Fox, де продюсував "Ключі царства" (1944). Дебютував як режисер з фільму "Драконвік" (1946) після того, як Ернст Любіч відмовився через хворобу. Менкевич залишився у Fox, режисуючи широкий спектр жанрових фільмів. Послідовно у 1950 та 1951 роках він здобув по дві премії Оскар за сценарій і режисуру фільмів "Лист трьом дружинам" (1949) і "Усі про Єву" (1950). У 1953 році Менкевич заснував власну кінокомпанію Figaro, де незалежно продюсував, писав і режисував "Босоногу графиню" (1954) і "Тихого американця" (1958).
У 1961 році Менкевич змінив Рубена Мамуляна на посаді режисера "Клеопатри" (1963). Виробництво було сповнене численних труднощів, зокрема широко розголошеної позашлюбної інтрижки між зірками Тейлор і Річардом Бартоном. Відносно пізно під час виробництва Дарріл Ф. Зануїк знову взяв під контроль Fox як президент студії та на деякий час звільнив Менкевіча через зайві перевитрати бюджету. Вийшовши в 1963 році, "Клеопатра" стала найприбутковішим фільмом року і отримала різноспрямовані відгуки критиків. Репутація Менкевіча постраждала, він не повернувся до режисури аж до фільму "Медовий глечик" (1967).
Менкевич потім зрежисував "Чоловік з ухилом..." (1970) та документальний фільм "Король: знятий запис... Монтгомері до Мемфіса" (1972), поділивши кредит із Сідні Люметом за останній. Його останній фільм "Слід" (1972) з Майклом Кейн і Лоуренсом Олів'є приніс Менкевичу четверту і останню номінацію на Оскар як кращому режисерові. У 1993 році Менкевич помер у Бедфорді, Нью-Йорк, у віці 83 років.