Ален Сушон
Оригінальне ім'я: Alain Souchon
Професія:
- actor
- composer
- singer
- musician
Дата народження: 27.05.1944
Місце народження: Касабланка, Марокко
Біографія: Ален Сушон (справжнє ім'я Ален Едуар Кіенаст; народився 27 травня 1944 року) — французький співак, автор пісень та актор. Він випустив 15 альбомів і зіграв у семи фільмах.
Ален Сушон народився в Касабланці, Марокко. Його материнська сім'я має швейцарське походження, і він має подвійне громадянство Франції та Швейцарії. Через шість місяців після його народження родина переїхала до Франції. Коли йому було 15 років, батько загинув в аварії. Мати відправила його до французького коледжу в Англії, але через проблеми з реєстрацією він вирішив залишитися в Лондоні та працювати. Повернувшись до Франції, він почав грати на гітарі, під впливом англійської та американської музики. У 1970 році він одружився і народив першого сина, продовжуючи виступати у кабаре та барах на Лівому березі Парижа.
У 1971 році Сушон підписав перший контракт з лейблом Pathe-Marconi, але успіху не мав. Боб Соке, художній керівник RCA, заохотив його виконати пісню «L'amour 1830» на конкурсі Rose D'Or в Антібі. Сушон почав співпрацювати з композитором і аранжувальником Лораном Вульзі (нар. 1948); вони писали разом, проте кожен випускав альбоми під власним ім'ям. Першим хітом Сушона став «J'ai 10 ans» (1974) з однойменного альбому.
Він продовжував випускати альбоми, а в 1978 році написав тему для фільму Франсуа Трюффо 1979 року «Кохання на втіці» (L'amour en fuite). У цей час народився його другий син. У 1980 році його запросили виступити в залі l'Olympia. Він також розпочав акторську кар'єру, найбільш відомою роллю є головна роль у фільмі 1983 року «L'été Meurtrier». Після альбому «On avance» він покинув RCA і у віці 40 років підписав контракт з Virgin Records. У 1989 році пісня «La beauté de Ava Gardner» була визнана найкращою піснею року на премії Victoires de la Musique.
Наступним найбільшим хітом Сушона стала пісня «Foule sentimentale» з альбому 1993 року «C'est déjà ça», який продався мільйонним тиражем. На 20-й річниці премії Victoires de la Musique у 1995 році Ален Сушон отримав нагороду за найкращу оригінальну пісню за композицію «Foule Sentimentale». У 1996 році він отримав премію «le Prix Vincent Scotto», яку присуджує SACEM (Товариство авторів-співаків), за пісню «Sous les Jupes des Filles». У 2005 році Сушон повернувся з надзвичайно успішним альбомом «La vie Théodore», в який увійшов хіт-сингл «...Et si en plus y'a personne».
Ален Сушон народився в Касабланці, Марокко. Його материнська сім'я має швейцарське походження, і він має подвійне громадянство Франції та Швейцарії. Через шість місяців після його народження родина переїхала до Франції. Коли йому було 15 років, батько загинув в аварії. Мати відправила його до французького коледжу в Англії, але через проблеми з реєстрацією він вирішив залишитися в Лондоні та працювати. Повернувшись до Франції, він почав грати на гітарі, під впливом англійської та американської музики. У 1970 році він одружився і народив першого сина, продовжуючи виступати у кабаре та барах на Лівому березі Парижа.
У 1971 році Сушон підписав перший контракт з лейблом Pathe-Marconi, але успіху не мав. Боб Соке, художній керівник RCA, заохотив його виконати пісню «L'amour 1830» на конкурсі Rose D'Or в Антібі. Сушон почав співпрацювати з композитором і аранжувальником Лораном Вульзі (нар. 1948); вони писали разом, проте кожен випускав альбоми під власним ім'ям. Першим хітом Сушона став «J'ai 10 ans» (1974) з однойменного альбому.
Він продовжував випускати альбоми, а в 1978 році написав тему для фільму Франсуа Трюффо 1979 року «Кохання на втіці» (L'amour en fuite). У цей час народився його другий син. У 1980 році його запросили виступити в залі l'Olympia. Він також розпочав акторську кар'єру, найбільш відомою роллю є головна роль у фільмі 1983 року «L'été Meurtrier». Після альбому «On avance» він покинув RCA і у віці 40 років підписав контракт з Virgin Records. У 1989 році пісня «La beauté de Ava Gardner» була визнана найкращою піснею року на премії Victoires de la Musique.
Наступним найбільшим хітом Сушона стала пісня «Foule sentimentale» з альбому 1993 року «C'est déjà ça», який продався мільйонним тиражем. На 20-й річниці премії Victoires de la Musique у 1995 році Ален Сушон отримав нагороду за найкращу оригінальну пісню за композицію «Foule Sentimentale». У 1996 році він отримав премію «le Prix Vincent Scotto», яку присуджує SACEM (Товариство авторів-співаків), за пісню «Sous les Jupes des Filles». У 2005 році Сушон повернувся з надзвичайно успішним альбомом «La vie Théodore», в який увійшов хіт-сингл «...Et si en plus y'a personne».