Акі Каурісмякі

Біографія: Акі Олаві Каурісьямякі (фінською: [ˈɑki ˈkɑu̯rismæki]; народився 4 квітня 1957 року в Оріматтіла) — фінський режисер, сценарист, продюсер, монтажер та актор. Він найвідоміший за фільмами, що отримали нагороди: «Дрифтуючі хмари» (1996), «Людина без минулого» (2002), «Ле-Авр» (2011), «Інша сторона надії» (2017) та «Опале листя» (2023), а також за мок’юментарі «Ленінградські ковбої їдуть в Америку» (1989). Його описують як найвідомішого фінського кінорежисера. Він молодший брат режисера та сценариста Міки Каурісьямякі.

Після закінчення факультету медіа-досліджень Тампереського університету Каурісьямякі працював муляром, листоношею та мийником посуду задовго до того, як почав займатися кіно — спершу як критик, а згодом як сценарист і режисер. Свою кар’єру він розпочав як співавтор сценаріїв та актор у фільмах старшого брата, Міки Каурісьямякі. Він зіграв головну роль у фільмі Міки «Брехун» (1981). Разом вони заснували виробничу компанію Villealfa Filmproductions, а пізніше — кінофестиваль «Північне сяйво». Дебютом Акі як незалежного режисера став фільм «Злочин і кара» (1983), екранізація роману Достоєвського, перенесена у сучасний Гельсінкі. Світову увагу він здобув фільмом «Ленінградські ковбої їдуть в Америку» (1989).

Фільм Каурісьямякі «Аріель» (1988) був представлений на 16-му Московському міжнародному кінофестивалі, де здобув приз FIPRESCI. Найвизнанішим фільмом режисера вважається «Людина без минулого», який отримав Гран-прі та приз Екуменічного журі на Каннському кінофестивалі 2002 року, а також був номінований на премію «Оскар» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою» у 2003 році. Але Каурісьямякі відмовився відвідати церемонію вручення премії, заявивши, що не має настрою святкувати в країні, яка перебуває у стані війни. Наступний його фільм «Світло у сутінках» також обирали кандидатом від Фінляндії на найкращий фільм іноземною мовою, проте Каурісьямякі знову бойкотував церемонію та відмовився від номінації на знак протесту проти зовнішньої політики президента США Джорджа В. Буша. У 2002 році він також бойкотував 40-й Нью-Йоркський кінофестиваль на підтримку іранського режисера Аббаса Кіаростамі, якому не вчасно видали візу до США для участі у фестивалі. Фільм Каурісьямякі 2017 року «Інша сторона надії» отримав «Срібного ведмедя» за найкращу режисуру на 67-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. Там він також оголосив, що це буде його останній фільм, хоча цей відхід на пенсію був нетривалим: у 2022 році він почав знімати «Опале листя», прем’єра якого відбулася на Каннському кінофестивалі 2023 року.