Марія Розарія Омаджо
Оригінальне ім'я: Maria Rosaria Omaggio
Професія:
- actor
- writer
- director
Дата народження: 11.01.1954
Місце народження: Рим, Лаціо, Італія
Біографія: Марія Росарія Омаджо (Рим, 1954 – 2024) була однією з найуніверсальніших постатей італійської індустрії розваг, успішно працюючи в кіно, телебаченні, театрі та літературі. Походячи з Неаполя, вона здобула славу у дуже молодому віці, беручи участь у шоу Canzonissima (1973–74), що стало для неї трампліном до народної відомості та іконою краси (з появою на відомих обкладинках таких журналів як Playboy і Playmen).
Вона дебютувала на великому екрані у 1976 році в поліцейських італійських кримінально-трилерних стрічках Armed to the Teeth («Рим озброєний до зубів») і The Cop in Blue Jeans («Поліцейський у синіх джинсах»). Її фільмографія багата і різноманітна, включаючи міжнародні співпраці та ролі у стрічках режисерів, таких як Вуді Аллен (To Rome with Love). Апогеєм її художньої зрілості стала роль Оріани Фаллачи у фільмі Анджея Вайди Walesa: Man of Hope (2013). За цю роль вона отримала премію Пасінетті на Венеційському кінофестивалі та премію імені Оріани Фаллачи, заслужену за її надзвичайну схожість та глибоке втілення журналістки.
На телебаченні вона знімалася у численних успішних драмах і серіалах, від Edera і Caro maestro до міжнародних проєктів, таких як іспанський серіал La sonata del silencio.
Театр був для неї місцем експериментів і святкувань. Вона втілювала великі жіночі постаті, такі як Елеонора Дузе й Дідона, представляючи на сцені твори відомих авторів, серед яких Гольдоні, Сенека, Гарсія Маркес і Італо Кальвіно. Також вона відзначилася як режисерка та перекладачка (зокрема, п’єс для постановки Golda's Balcony).
Поза межами мистецької кар’єри, Омаджо була глибоко віддана гуманітарним справам як Посол доброї волі ЮНІСЕФ в Італії, створюючи ініціативи на кшталт «Театр для ЮНІСЕФ». Вона була обдарована глибокою духовністю та інтересом до східних дисциплін і була експертною інструкторкою Тайцзюань.
Померла в Римі в червні 2024 року, її тепло вшанували у світі культури. Відповідно до її бажань, її прах було розвіяно в морі біля Остії, що символізує нерозривний зв’язок із землею й свободою.
Вона дебютувала на великому екрані у 1976 році в поліцейських італійських кримінально-трилерних стрічках Armed to the Teeth («Рим озброєний до зубів») і The Cop in Blue Jeans («Поліцейський у синіх джинсах»). Її фільмографія багата і різноманітна, включаючи міжнародні співпраці та ролі у стрічках режисерів, таких як Вуді Аллен (To Rome with Love). Апогеєм її художньої зрілості стала роль Оріани Фаллачи у фільмі Анджея Вайди Walesa: Man of Hope (2013). За цю роль вона отримала премію Пасінетті на Венеційському кінофестивалі та премію імені Оріани Фаллачи, заслужену за її надзвичайну схожість та глибоке втілення журналістки.
На телебаченні вона знімалася у численних успішних драмах і серіалах, від Edera і Caro maestro до міжнародних проєктів, таких як іспанський серіал La sonata del silencio.
Театр був для неї місцем експериментів і святкувань. Вона втілювала великі жіночі постаті, такі як Елеонора Дузе й Дідона, представляючи на сцені твори відомих авторів, серед яких Гольдоні, Сенека, Гарсія Маркес і Італо Кальвіно. Також вона відзначилася як режисерка та перекладачка (зокрема, п’єс для постановки Golda's Balcony).
Поза межами мистецької кар’єри, Омаджо була глибоко віддана гуманітарним справам як Посол доброї волі ЮНІСЕФ в Італії, створюючи ініціативи на кшталт «Театр для ЮНІСЕФ». Вона була обдарована глибокою духовністю та інтересом до східних дисциплін і була експертною інструкторкою Тайцзюань.
Померла в Римі в червні 2024 року, її тепло вшанували у світі культури. Відповідно до її бажань, її прах було розвіяно в морі біля Остії, що символізує нерозривний зв’язок із землею й свободою.