Вера Клузо
Оригінальне ім'я: Véra Clouzot
Професія:
- writer
- actor
Дата народження: 30.12.1913
Місце народження: Ріо-де-Жанейро, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Біографія: Вера Гібсон-Амаду, відома професійно як Вера Клузо (30 грудня 1913 — 15 грудня 1960) — бразильсько-французька кіноакторка та сценаристка. Вона відома ролями Лінди у фільмі «Плата страху» (1953), Крістіни Делассаль у «Дияволятах» (1955) і Люсі у «Шпіонах» (1957). Також Клузо співавторка сценарію стрічки «Правда» (1960). Її чоловік, режисер Анрі-Жорж Клузо, назвав свою кінокомпанію на її честь — Véra Films.
Клузо народилась як Вера Гібсон-Амаду в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, у родині Аліси ду Рего Баррос та Гілберто Амаду — бразильського конгресмена, письменника, журналіста, юриста та колишнього голови Міжнародного комітету з міжнародного права ООН. Письменник Жорж Амаду був її другим кузеном.
У 1941 році Вера познайомилася з французьким актором Лео Лапара, членом театральної трупи Луї Жуве, який гастролював у Бразилії під час Другої світової війни. Вона вийшла за нього заміж і брала участь у південноамериканському турне театру, що тривало майже чотири роки.
Після війни Вера оселилась у Парижі. Луї Жуве очолив театр Атене, а вона продовжувала виконувати невеликі ролі.
Вера познайомилася з режисером Анрі-Жоржем Клузо через свого тодішнього чоловіка Лео Лапара, який мав незначні ролі у фільмах «Плата страху» (1947) та «Повернення до життя» (1949), у сегменті, режисером якого був Клузо — «Повернення Жана».
Вера працювала асистенткою по монтажу на фільмі Клузо «Мікетта» (1950), і вони одружилися того ж року. Клузо назвав свою кінокомпанію Véra Films на її честь. Вона зіграла лише в трьох фільмах, усі режисовані її чоловіком. Єдина жіноча роль у «Платі страху» — Лінда — була зіграна Веро. Клузо написав цю роль спеціально для дружини, адже персонажа не було в оригінальному романі. Фільм розповідає про південноамериканське містечко, де групі відчайдушних чоловіків пропонують гроші за водіння вантажівок із нітрогліцерином через небезпечні шляхи, щоб загасити пожежу на нафтовій свердловині. «Плата страху» стала четвертим за касовими зборами фільмом у Франції 1953 року та зібрала майже 7 мільйонів глядачів.
Найвідомішим фільмом Клузо з Верою стала класична трилер «Дияволята» (1955) з Симон Сіньоре у головній ролі. Вона також зіграла у «Шпіонах» (1957) і була співавторкою сценарію фільму «Правда» (1960), який також режисував її чоловік.
Клузо та Вера взяли з собою кіногрупу у Бразилію, до батьківщини Вери, під час медового місяця, де Клузо вперше спробував зняти документальний фільм. Бразильський уряд поставився критично до зйомок бідності людей фавел замість мальовничих місць країни. Фільм так і не було завершено через високі витрати. Клузо захопився регіоном і написав книгу «Кінь богів», у якій розповів про свою подорож.
Вера померла у Парижі 1960 року у віці 46 років від серцевого нападу, незабаром після зйомок фільму «Правда». Анрі-Жорж Клузо впав у депресію через її смерть. Після похорону він переїхав на Таїті, але повернувся до Франції у грудні 1961 року. Вера похована на цвинтарі Монмартр у Парижі.
Клузо народилась як Вера Гібсон-Амаду в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, у родині Аліси ду Рего Баррос та Гілберто Амаду — бразильського конгресмена, письменника, журналіста, юриста та колишнього голови Міжнародного комітету з міжнародного права ООН. Письменник Жорж Амаду був її другим кузеном.
У 1941 році Вера познайомилася з французьким актором Лео Лапара, членом театральної трупи Луї Жуве, який гастролював у Бразилії під час Другої світової війни. Вона вийшла за нього заміж і брала участь у південноамериканському турне театру, що тривало майже чотири роки.
Після війни Вера оселилась у Парижі. Луї Жуве очолив театр Атене, а вона продовжувала виконувати невеликі ролі.
Вера познайомилася з режисером Анрі-Жоржем Клузо через свого тодішнього чоловіка Лео Лапара, який мав незначні ролі у фільмах «Плата страху» (1947) та «Повернення до життя» (1949), у сегменті, режисером якого був Клузо — «Повернення Жана».
Вера працювала асистенткою по монтажу на фільмі Клузо «Мікетта» (1950), і вони одружилися того ж року. Клузо назвав свою кінокомпанію Véra Films на її честь. Вона зіграла лише в трьох фільмах, усі режисовані її чоловіком. Єдина жіноча роль у «Платі страху» — Лінда — була зіграна Веро. Клузо написав цю роль спеціально для дружини, адже персонажа не було в оригінальному романі. Фільм розповідає про південноамериканське містечко, де групі відчайдушних чоловіків пропонують гроші за водіння вантажівок із нітрогліцерином через небезпечні шляхи, щоб загасити пожежу на нафтовій свердловині. «Плата страху» стала четвертим за касовими зборами фільмом у Франції 1953 року та зібрала майже 7 мільйонів глядачів.
Найвідомішим фільмом Клузо з Верою стала класична трилер «Дияволята» (1955) з Симон Сіньоре у головній ролі. Вона також зіграла у «Шпіонах» (1957) і була співавторкою сценарію фільму «Правда» (1960), який також режисував її чоловік.
Клузо та Вера взяли з собою кіногрупу у Бразилію, до батьківщини Вери, під час медового місяця, де Клузо вперше спробував зняти документальний фільм. Бразильський уряд поставився критично до зйомок бідності людей фавел замість мальовничих місць країни. Фільм так і не було завершено через високі витрати. Клузо захопився регіоном і написав книгу «Кінь богів», у якій розповів про свою подорож.
Вера померла у Парижі 1960 року у віці 46 років від серцевого нападу, незабаром після зйомок фільму «Правда». Анрі-Жорж Клузо впав у депресію через її смерть. Після похорону він переїхав на Таїті, але повернувся до Франції у грудні 1961 року. Вера похована на цвинтарі Монмартр у Парижі.